В приміщенні Київського регіонального центру Академії правових наук України 20.04.2012 року відбувся круглий стіл «Становлення національного арбітражу на рівні світових стандартів: підсумки діяльності, судова практика, перспективи вдосконалення». У заході організованому Третейської палатою України, взяли участь судді Верховного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, третейських судів, члени третейського палати, адвокати.

 Основний інтерес учасників викликало обговорення практики роботи третейських судів, в аспекті прийнятого 30.03.2012 р. постанови Пленуму ВССУ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді спорів що виникають з кредитних відносин». Раніше в офіційному релізі на сайті ВССУ зазначалося, що в процесі роботи над документом були враховані зокрема пропозиції Третейської палати України та Асоціації українських банків. У підсумковому документі, на основі аналізу сформованої судової практики висвітлено питання компетенції третейських судів розглядати позови кредиторів (у тому числі банків) до фізичних осіб - споживачам. Як сказано в пункті 3 постанови, банки не є споживачами, і відповідно суперечки, в яких кредитори (у тому числі банки) виступають з позовами до споживачів про захист прав кредиторів, не відносяться до категорії спорів про захист прав споживачів і не виключені з компетенції третейських судів. Таке тлумачення не є новим і прямо випливає зі ст. 16 Цивільного кодексу України та п.5 постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1996г. N5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів». З конкретними прикладами судової практики, що ілюструють важливість і актуальність цього висновку виступив голова Третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз» Олег Філімонов.

 Голова Третейського суду при Асоціації українських банків, Заступник голови Третейської палати України Анатолій Жуков навів статистику розгляду третейськими судами спорів за минулі 5 років. За його даними тільки чотирма третейськими судами за цей час було розглянуто близько 200000 спорів за участю більше 20 банків, використовують в своїх договорах третейське застереження. Менше 10% рішень третейських судів за цими позовами було оскаржене сторонами спору і менше 0,1% рішень було скасовано державними судами. Відповідно на 99,9% рішень третейського суду державними судами були видані виконавчі документи. Видача виконавчих документів господарськими судами здійснювалася швидше, ніж загальними судами. В даний час, хоча банки і найбільш часто, ніж інші особи ініціюють використання в договорах третейського застереження, загальна кількість банків, що використовують третейське застереження не перевищує 20% від загального числа банків у країні.

 На думку суддів ВССУ, з прийняттям постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року неоднаковість застосування норм закону в цій частині буде усунена, а судовим актам судів першої та апеляційної інстанцій оцінку буде давати ВССУ.

 У своєму виступі суддя Верховного суду України І.Б.Шіцкій відзначив позитивну роль арбітрування (примирення) сторін спору, який є одним із принципів діяльності третейського суду. Він також вважає, що третейські суди можуть розглядати більшу кількість господарських спорів.

 Суддя ВГСУ Є.В. Першиков у своєму виступі звернув увагу на добровільність виконання рішень третейського суду, що не виключає їх примусового виконання, а також - на необхідність підвищення рівня доказування сторонами спору своїх вимог і заперечень. Суддя ВССУ Є.І. Євтушенко висловилася щодо дії третейського застереження при правонаступництво. У відповідності зі статтею 13 Закону України «Про третейські суди» у разі, якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, вона є невід"ємною частиною угоди і щодо неї діє такі самі правила правонаступництва, що й для угоди в цілому.

 Учасникам круглого столу було запропоновано прийняти резолюцію за результатами його роботи. Суддя ВССУ О.В. Ступак запропонувала уточнити проект цього документа в частині, що стосується можливості розгляду третейськими судами спорів за участю фізичних осіб, які не заявляють вимог про захист прав споживачів. В обговоренні цього питання учасники звернули увагу на те, що Законом України «Про третейські суди» виключені з компетенції третейського суду саме спори про захист прав споживачів, а не спори за участю споживачів, тому третейські суди можуть розглядати і позови фізичних осіб, які, хоча і вважають себе споживачами, але не посилаються в своїх позовах на порушення їх прав як споживачів. На цю обставину звернув увагу і Пленум ВССУ у своїй постанові від 30.03.12 № 5 при роз"ясненні питання про випадки звільнення фізичних осіб від сплати судового збору при зверненні в державні суди.

Учасники круглого столу також обговорили наявність компетенції третейських судів розглядати і позови про визнання недійсною третейської угоди (застереження), що прямо випливає зі змісту частин 7 та 8 ст.27 Закону «Про третейські суди».

 Також обговорювалися деякі процесуальні відмінності порядку розгляду спорів у третейських судах в порівнянні з порядком розгляду в державних судах, в частині повідомлення сторін про засідання, призупинення розгляду справ. Загальними для третейських та державних судів є факти зловживання сторонами спору своїми процесуальними правами, зокрема, шляхом подачі повторюваних заяв про відвід суддів з метою затягування процесу.

 Голова Третейської палати України Юрій Михальський звернув увагу на рішення Конституційного суду України, який неодноразово давав позитивні оцінки можливості третейського розгляду спорів, і зробив висновок про те, що третейський розгляд спорів є одним з можливих спосіб захисту порушених прав особи і не означає відмови особи від права на захист судом. Однак особа, яка добровільно вибрав третейський спосіб вирішення спору, не вправі в односторонньому порядку відмовитися від розгляду спору в третейському суді. Аналогічний висновок міститься в постанові Пленуму ВССУ від 30.03.12 № 5 та постанові пленуму ВГСУ від 26.12.11 р. № 18.

Суддя ВГСУ Куровський С.В. у зв"язку з цим навів конкретні рішення ВГСУ, які відповідають цій правовій позиції.

 Багато виступаючі на круглому столі зазначали, що першоджерелом регулювання діяльності як внутрішніх третейських судів, так і міжнародного арбітражного суду в Україні є міжнародні правила ЮНСІТРАЛ. У цьому зв"язку перспективним напрямком розвитку законодавства про третейський розгляд спорів на Україні є зближення українського законодавства з нормами ЮНСІТРАЛ. В даний час особливо актуальним для третейських судів є розширення компетенції третейських судів, надання суддям, а не тільки засновникам третейського суду права вибору місця розгляду спорів, вдосконалення заходів до забезпечення позовів, застосовуваних третейськими судами.

 У резолюції, схваленій учасниками круглого столу, окрім питань, викладених вище, міститься також заклик до третейських суддів строго дотримувати принципи третейського розгляду спорів, забезпечити доступність основної інформації про третейський суд. Сторонам цивільно-правових відносин рекомендовано уважно знайомитися з усіма умовами укладених ними договорів і усвідомлено використовувати своє право на захист в третейському суді.