«Известия» з"ясували деталі головного, якщо не рахувати «газових воєн», економічного конфлікту між Росією та Україною.

Секретний процес по найбільшому українському нафтопереробному заводу на суму більше $ 1млрд може завершитися цього року. За словами джерела, близького до «Татнафти», позов компанії до українського уряду щодо Кременчуцького НПЗ буде розглянуто в березні. Рішення третейського суду винесе в кращому випадку до осені, але, найімовірніше, доведеться чекати до 2014 року. У мінюсті України «Известиям» повідомили, що справа буде розглядатися в Арбітражному трибуналі Постійної палати третейського суду (Гаага).

«Татнефть» збирається змиритися з рішенням арбітражу

«Татнефть» і український уряд уклали угоду про проведення закритого судового розгляду, в ньому є умова про нерозголошення будь-яких деталей процесу, вказали в мінюсті України (представляє інтереси держави у справі). Є навіть ризик, що широкій громадськості не відкриють всіх деталей підсумків розглядів.

 

- [Угодою] передбачено, що дане арбітражний розгляд, всі заяви, документи, отримані показання свідків, всі дії, здійснені Арбітражним трибуналом, включаючи його рішення, повинні залишатися конфіденційними, - зазначили в Мін"юсті.

Співрозмовник, близький до татарської республіканської компанії, розповів, що майбутні судові слухання будуть іти кілька днів і після них сторони й судді зустрічатися разом не будуть. Сторони, що прийняли за основу арбітражний регламент Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL), вибрали двох шанованих арбітрів, які разом визначилися з третім (сам третейський суд в Гаазі використовується як майданчик). До цих пір «Татнефть» і Україна обмінювалися письмовими доказами і поясненнями в кілька етапів.

Джерело при цьому підкреслив, що «Татнефть» цілком покладається на репутацію арбітрів, можливості оспорювати їх рішення компанія зараз не розглядає. Однак директор з правових питань секретаріату UNCITRAL Тімоті Лімей в розмові з «Новинами» зазначив, що обрана сторонами процедура припускає можливість перегляду справи та подальших розглядів. В який суд йти апелювати, саме по собі стане вкрай складним юридичним питанням, додав юрист. Офіційно в «Татнефти» коментувати процес відмовилися.

Затяжна Полтавська битва

У 1990-ті «Татнефть» отримала контроль над «Укртатнафтою», в 2000-х вона втратила в ній все. До 1999 року 61% «Укртатнафти» (створена українськими і татарськими владою в 1994 році і володіє Кременчуцьким НПЗ) належав українському Мінмайна, 28,8% припадало на Мінмайна Татарстану, 8,6% - на «Татнефть», ще 1% володіли міноритарії . У 1999-му 18% компанії (з української частки) були приватизовані дружніми «Татнефти» офшорами - SeaGroup International (США) і Amruz Trading (Швейцарія), в результаті у неї виявився контроль на Кременчуцьким НПЗ. Після «помаранчевої революції» українські суди визнали цю приватизацію незаконною двічі (у 2005 і 2007 роках, в 2006-му рішення скасовувалося), і 18% «Укртатнафти» вирушили «на зберігання» держкомпанії «Нафтогаз» (управляє держпакетом з 2004 року).

 

Після того як Віктора Януковича на посаді прем"єр-міністра змінила Юлія Тимошенко, в 2007-му після силового захоплення змінився гендиректор - оперативний контроль перейшов до групи «Приват» Ігоря Коломойського. На це «Татнефть» припинила постачання нафти на Кременчуцький НПЗ (нафта туди пішла з «Укрнафти», яку також контролює «Приват»), почала нові суди в українській юрисдикції і сформулювала до 2008 року претензії для майбутнього міжнародного арбітражу - на $ 2,4 млрд (вкладені в підприємство за 14 років кошти). У 2009-2010 роках весь «російський» пакет рішеннями українських судів відійшов самої «Укртатнафті», а пізніше спірний пакет акцій «Укртатнафти» придбали в рівних частках (по 28,4%) група DCH Олександра Ярославського та група «Приват».

 

Інформація про міжнародний судовому процесі по полтавському підприємству надходила в ЗМІ уривками. Повідомлялося, наприклад, що розглядався варіант Стокгольмського третейського арбітражу, який є базовим для суперечок «Газпрому» і «Нафтогазу» (згідно їх контрактом). У лютому 2012 року мін"юст України заявив, що сума позову знизилася вдвічі (поточна капіталізація «Татнафти», до речі, становить $ 16,5 млрд).

 

«Татнафта» в своїй звітності за 2011 рік відзначала, що конфлікт може вирішитися в 2013 році, проте джерело, близьке до компанії, говорить, що шість місяців - мінімальний термін для винесення рішення по подібних справах. За його словами, підготовка рішення може зайняти до півтора років.

На рівні урядів поки нічого не вийшло

Паралельно цей конфлікт все ще намагаються вирішити на міжурядовому рівні. У червні 2011-го була створена спеціальна спільна робоча група з вирішення ситуації навколо АТ «Укртатнафта». У червні 2012 року повідомлялося, що в проблемі «Укртатнафти» доручив розібратися комітет з економічного співробітництва російсько-української міждержавної комісії. Доручення пішли в Міненерго РФ і України, а глава російського міністерства Олександр Новак говорив, що, хоча конкретних термінів доручення немає, воно може бути виконане до осені 2012 року. Також минулого літа Росія і Україна домовилися створити комісію з вирішення інвестиційних спорів. У число першорядних завдань повинен був увійти питання щодо Кременчуцького НПЗ.

Як сказав у розмові з «Известиями» джерело в Міненерго Росії, цей миротворчий процес з мертвої точки ще не зрушився - українська сторона досі вперто уникає вирішення «кременчуцької історії». «Татнефть» між тим приступила до продажу третини своєї мережі українських АЗС. З кінця 2012 року ведуться переговори щодо продажу активів (43 з 127 заправок) з кількома десятками претендентів.

Фото: tatneft.ru

посилання на оригінал статті: http://izvestia.ru/news/544678

 


Назад Друк

Контакти

Адреса: 03057, м Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1, корп. Б, офіс 4
Телефони: +38(094) 925-23-71
+38(044) 360-53-71
Email: info@arbitrate.com.ua